ІНФОРМАЦІЯ щодо порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я

images 9Порядок підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я затверджено постановою Кабінету Міністрів України від  9 січня 2013 р. № 9 (зі змінами) (далі - Порядок).

Цей Порядок визначає процедуру підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Комісія розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, або її чоловіка, родичів, інших осіб, представника служби у справах дітей. Просимо звернути увагу, що, згідно з чинним законодавством, законними представниками дитини є батьки або опікуни, піклувальники.

На виконання цієї постанови створено наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2013 № 679, зареєстрований в Міністерстві юстиції України  22 серпня 2013 р.  за № 1463/23995, - «Про затвердження Порядку утворення медичної консультативної комісії з підтвердження факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я та положення про неї»; відповідні накази Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, що оновлювалися у зв’язку з кадровими змінами.

Згідно з цими нормативними документами створено медичну консультативну комісію з підтвердження факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації (далі – Комісія).

Протягом 2015 року до Комісії звернулося 18 громадян з цього питання, у переважній більшості – мешканці м. Запоріжжя (16), у 2016 році - 14 громадян, у переважній більшості – мешканці м. Запоріжжя (12).

Протягом 2017 року до Комісії звернулося 14 громадян з цього питання, з них мешканці м. Запоріжжя – 9.

Така ж тенденція зберігається у поточному році. На 01.08.2018 до Комісії звернулося 10 громадян.

Серед проблемних питань, з якими зустрічаються члени Комісії:

несвоєчасне звернення заявників на Комісію (термін більше, ніж 1 тиждень);

недостатньо якісне оформлення медичної документації (відсутність печаток, штампів закладів охорони здоров’я, підписів окремих членів комісії, нумерації медичних довідок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про огляд дитини та жінки; формулювання діагнозу щодо післяпологового періоду та інше).

У разі недотримання заявниками термінів подання заяви до Комісії щодо надання висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я відповідно до чинного законодавства, неякісного оформлення медичної документації закладами охорони здоров’я, сумнівів Комісії щодо можливості самостійного пологорозродження жінки (згідно з даними медичної документації) Комісією приймається рішення щодо відмови у підтвердженні факту народження дитини.

Для остаточного вирішення питання Комісією надаються рекомендації щодо проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною.

Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації звертає увагу на невиправданий ризик пологів поза закладом охорони здоров’я.

За інформацією головного позаштатного спеціаліста Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації зі спеціальності «Акушерство та гінекологія»  Ходака В.М. у зв’язку з тим, що фізіологічна вагітність у наш час є рідкістю, проведення пологів поза закладом охорони здоров’я має великий ризик як для плоду, так і для матері.

Серед ризиків для матері:

1) акушерські кровотечі, які потребують негайної медичної допомоги  під час пологів, яку неможливо надати у домашніх умовах; відсутність умов для адекватної оцінки рівня крововтрати під час пологів та ранньому післяпологовому періоді;

2) пологовий травматизм при несвоєчасній діагностиці крупного плоду, неправильного передлежання плоду, у разі несвоєчасного надання допомоги може призвести до інвалідизації жінки;

3) недотримання принципів асептики та антисептики у домашніх умовах збільшує ризик гнійно-септичних ускладнень у післяпологовому періоді;

4) відсутність належних умов контролю показників гемодинаміки   у домашніх умовах виключає можливість своєчасної допомоги, направленої на збереження життя і здоров’я роділлі та плоду;

5) психоемоційні розлади для жінки на тлі відсутності адаптації до пологів;

6) відсутність належного догляду за породіллею.

Серед ризиків для плоду:

1) асфіксія плоду;

2) зростання ризику травматизації (неврологічні симптоми);

3) неможливість надання кваліфікованої допомоги при вадах розвитку новонародженого;

4) відсутність можливості проведення первинної реанімації новонародженого (за необхідністю);

5) відсутність умов для проведення первинних гігієнічних заходів новонародженого.