Засідання круглого столу, присвяченому розбудові громадського здоров'я в Україні

Дата проведення: 09.04.2019

Місце проведення : прес-центр

обласної державної адміністрації,

м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164

ФОРМАТ

проведення засідання круглого столу, присвяченому розбудові

громадського здоров'я в Україні

Перелік питань:

  1. Визначення поняття громадського здоров'я. Пріоритети та завдання громадського здоров'я.
  2. Громадське здоров'я і реформування галузі охорони здоров'я.
  3. Роль лікарів, які надають первинну медичну допомогу, у формуванні політики здоров'я.
  4. Роль медичної статистики в формуванні та розвитку громадського здоров'я.
  5. Визначення пріоритетів та завдань щодо профілактики виникнення та розповсюдження серед населення особливо небезпечних захворювань (туберкульоз, ВІЛ-інфекції, СНІДу.
  6. Сучасні підходи до формування політики здоров'я.

УЧАСНИКИ ЗАСІДАННЯ

Гугнін Едуард

Анатолійович

- заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації

Клименко Вікторія

Іванівна

- директор Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації

Воловик Марина

Віталіївна

-заступник директора Департаменту–начальник управління реформ і розвитку медичної допомоги Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації

Ушакова Вікторія

Василівна

- директор Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради

Терехов Роман

Леонідович

-в.о. директора ДЗ «Запорізький обласний лабораторний центр МОЗ України»

Тищенко Олександр Вікторович

- Генеральний директор КУ «СТМО «Фтизіатрія» -головний лікар КУ «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» ЗОР

Петровська Олена

Дмитрівна

- головний лікар КУ «Запорізький обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом» ЗОР

Башлай Олександр

Вікторович

- в.о. головного лікаря КУ «Обласний центр здоров'я» ЗОР

Чуприна Микола

Якович

- начальник КУ «Обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» ЗОР

Курпаяніді Іван Миколайович

- головний лікар КУ «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» ЗОР

Єсаянц Михайло Григорович

- головний лікар КУ «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» ЗОР

 

Всесвітній день здоров'я щорічно відзначають 7 квітня, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ).

Здорове суспільство - незмінний пріоритет для Всесвітньої організації охорони здоров'я. Кожен щорічний Всесвітній день здоров'я присвячено будь-яким темам і проводяться різні пропагандистські заходи, спрямовані на підвищення обізнаності всіх і кожного щодо небезпеки різних захворювань, які на сьогодні вважаються найбільш поширеними. Цього року ВООЗ вирішила приділити особливу увагу темі загального охоплення послугами охорони здоров'я, щоб допомогти людям скласти повне уявлення про те, які послуги мають бути їм доступні і де їх можна отримати.

В Україні цього року з 6 по 13 квітня триватиме Тиждень громадського здоров’я, що відбудеться на виконання відповідного розпорядження Кабміну з ініціативи Центру громадського здоров’я. Мета – сприяти формуванню свідомого ставлення та відповідальності кожного за власне здоров’я та популяризація поняття громадського здоров’я і ключових суб’єктів системи.

За визначенням ВООЗ «здоров'я» - повноцінне фізичне, духовне та соціальне благополуччя людини, а не лише відсутність хвороби або фізичних вад.

Здоров'я – безцінне надбання людини, важлива умова повноцінного і щасливого життя і є здобутком не лише окремої людини, а й усього суспільства. Як життєдіяльність окремої людини значною мірою визначається станом її здоров'я, так і успішний розвиток суспільства загалом залежить від стану здоров'я населення.

Здоров'я допомагає успішно вирішувати основні життєві завдання: вчитися, працювати, спілкуватися, дружити, створювати сім'ю, виховувати дітей, здійснювати задумане, долати труднощі. Здоров'я людини – це набагато більше, ніж відсутність хвороб. Це і добре самопочуття, і енергійність, і здатність швидко відновлювати сили, й успішно справлятися з хворобами.

Здоров'я людини залежить насамперед від неї самої, її способу життя. Переважна більшість людей ставлять здоров'я на перше місце в рейтингу життєвих цінностей. Проте водночас багато людей несвідомо, а іноді і свідомо, приносять своє здоров'я в жертву для досягнення інших цілей – навчання, роботи, кар'єри, отримання задоволення (наприклад, від куріння або вживання наркотиків). Часто це відбувається в молодому віці, адже багато людей починають усвідомлювати практичну цінність здоров'я пізніше, коли у них з’являються проблеми зі здоров'ям. Тому, безумовно, здоров'я нації багато в чому залежить від особливостей харчування, кліматичних умов, екологічної безпеки та ряду інших об'єктивних факторів, які є визначальними для здоров'я людини. Але в той же час все більший вплив на якість та тривалість життя людини має система громадського здоров'я країни.

Громадське здоров'я - це наука та практика попередження захворювань, збільшення тривалості життя і зміцнення здоров'я шляхом організованих зусиль суспільства.

Система громадського здоров'я - комплекс інструментів, процедур та заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров'я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об'єднаних зусиль усього суспільства.

Профілактика, як відомо, є дуже важливим і ефективним засобом вирішення багатьох медико-соціальних проблем. Водночас це ефективний шлях щодо економії матеріальних ресурсів. Наголос на профілактиці передбачає зосередження уваги на причинах хвороб і травм та на їх наслідках. Тому зараз, як ніколи, директивні органи — уряди, міністерства, відомства, інші органи влади різних країн стикаються з проблемою існування та впливу найрізноманітніших факторів ризику на здоров’я населення. Саме тому, з метою комплексного підходу попередження захворювань та в межах реформування галузі охорони здоров'я, 30 листопада 2016 року Уряд України схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров'я, яка в подальшому допоможе створити єдину систему профілактичної медицини. Пріоритетом розвитку такої системи є принцип, при якому інтереси здоров'я мають враховуватися в усіх сферах державної політики. Це, зокрема, буде можливо через налагодження ефективного механізму співпраці з усіма центральними органами виконавчої влади з метою обміну інформацією про фактори, що впливають на стан здоров'я населення. Концепція визначає засади, напрями, завдання, механізми і строки розбудови системи громадського здоров'я з метою формування та реалізації ефективної державної політики для збереження та зміцнення здоров'я населення, збільшення тривалості та покращення якості життя, попередження захворювань, продовження активного, працездатного віку та заохочення до здорового способу життя шляхом об'єднання зусиль усього суспільства.

З досвіду розвинених країн відомо, що більше 80 відсотків проблем із здоров’ям людини можна вирішувати на первинному рівні охорони здоров’я. Відомо також, що реальна профілактика захворювань і пропагування здорового способу життя за невеликих витрат дозволяють економити значні кошти на лікуванні.

Саме тому особливу роль в розбудові громадського здоров'я займають лікарі загальної практики — сімейної медицини (сімейні лікарі) центрів первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), найважливішим принципом яких є не стільки лікування хворих, скільки профілактика інфекційних та неінфекційних захворювань, підтримка здоров'я своїх пацієнтів. Сімейні лікарі мають стати головною фігурою в проведенні оздоровчих і профілактичних заходів, вміти виховувати у своїх пацієнтів переконання в необхідності їх використання.

Профілактична спрямованість – основний принцип сімейної медицини. Прогнозування ризику розвитку окремих захворювань, їх доклінічна діагностика, своєчасне інформування пацієнта, а також запровадження профілактичних заходів – найвагоміші складові елементи щоденної роботи сімейного лікаря. Це включає виявлення чинників ризику розвитку захворювань як індивідуально кожного члена сім’ї, так і спільно всієї родини, виявлення пограничних станів, контроль за здоров’ям та розвитком новонароджених і малят, за членами родини у періоди підвищеного ризику (періоди статевого дозрівання, вагітності, клімактеричний), рекомендації щодо раціонального харчування, формування здорового способу життя тощо. Тільки у сімейного лікаря є умотивована потреба по-справжньому займатися профілактикою в процесі повсякденної роботи із своїми пацієнтами і членами їх сімей. Пояснюється це не тільки тим, що сімейний лікар краще за інших вузькоспеціалізованих колег знає своїх пацієнтів і шкідливі для здоров’я обставини їх життя, але й тим, що тільки сімейний лікар безпосередньо зацікавлений у зниженні захворюваності прикріпленого населення.

Прикро, але ситуація зі здоров'ям населення, яка на сьогодні склалася в України, визнана незадовільною. Середня тривалість життя громадян нашої країни на 10 - 12 років нижча, ніж у країнах Європейського Союзу, а передчасна смертність, особливо у чоловіків працездатного віку, є вищою в 3 4 рази. Демографічна ситуація в Запорізькій області, як і в цілому в Україні, має регресивний характер. Тільки за останні три роки (з 2016 по 2018) кількість загального постійного населення області зменшилась на 30471 особу, або на 1,7%. Показник смертності станом на 01.12.2018 становить 16,2 (на 1000 середньо-наявного населення) і перевищує показник народжуваності за аналогічний період в 2,2 рази (7,5 на 1000 середньо-наявного населення) , по Україні в 1,6 рази.

Основні причини смертності це хронічні захворювання неінфекційного характеру, хвороби, більшість з яких пов’язана зі способом життя. В ієрархії причин смертності населення перші п’ять місць стало посідають хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, зовнішні причини смерті, хвороби органів травлення і органів дихання.

Ситуація у Запорізькому регіоні ускладнюється високою екологічною напруженістю сировинно-видобувних та найбільш екологічно-небезпечних галузей промисловості, які сформувалася ще в 30-ті роки минулого сторіччя, та призвели до високого забруднення поверхневих та підземних вод, повітря і земель, нагромадження великої кількості відходів виробництва.

Тобто на людину впродовж всього життя впливають потенційно небезпечні для здоров'я фактори ризику: поведінкового, біологічного, генетичного, екологічного, соціального характеру, навколишнього та виробничого середовищ, що підвищують вірогідність розвитку захворювань, їх прогресування та несприятливого результату.

Досягти позитивних змін у стані здоров’я населення можливо шляхом формування в суспільстві ідеології бути здоровим. Хоча рівень здоров’я населення залежить від медичних працівників всього на 8-12%, проте саме медичні працівники, в першу чергу лікарі загальної практики — сімейної медицини центрів первинної медико-санітарної допомоги, служби формування здорового способу життя, повинні стати носіями такої ідеології, мотивованої на профілактику. Повноцінне проведення профілактичних заходів ефективне тільки при активній, одночасній участі державних структур, медичних працівників, засобів масової інформації та самого населення.